ОПИС ПЕРСПЕКТИВНОГО ДОСВІДУ РОБОТИ ДРОЗД Н.В.

Формування здоров’язбережувальної компетентності учнів

на уроках української мови і літератури

     Актуальність досвіду.  Збереження та зміцнення морального, фізичного та психічного здоров’я вихованців є одним із першочергових завдань загальноосвітньої школи, на що наголошує Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа).

     У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI ст. від 17. 04. 02 року за № 347 зазначається, що  приорітетним завданням  системи освіти є навчання людини відповідальному ставленню до власного здоров’я та здоров’я оточуючих. Прагнення створити здорову людину, конкурентноздатну взаємодіяти зі світом XXІ століття, зумовило вибір теми.

   Досвід роботи є актуальним, бо такі форми і методи роботи на уроках української мови і літератури зацікавлюють дітей, викликають бажання вчитися, дають змогу осмислено засвоювати нову інформацію, свідомо ставитись до мови як засобу самовираження, спілкування між людьми, передачі почуттів і переживань, формують не тільки національно-мовну особистість, але і здоров’язбережувальну компетентність учнів.

     Перспективність досвіду полягає у забезпеченні на уроках української мови і літератури умов, що сприяють збереженню, зміцненню фізичного і психічного здоров’я учнів.

Сьогодні урок, як основна форма організації навчально-виховного процесу, вже не вважається сучасним, хоча б він і відрізнявся всім різноманіттям найсучасніших засобів та педагогічних прийомів, якщо на цьому уроці не враховується здоров’я дитини, якщо дитина під час його проведення втрачає своє здоров’я.

     Ідея, сутність і мета досвіду. У  педагогічній праці апробовується використання прийомів, форм, методів, що сприяють формуванню здоров’язбережувальної компетентності. Використання здоров’язбережувальних технологій у  роботі – це не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, спосіб зробити дитину розкутою, сприяти збереженню й зміцненню її здоров’я, налаштувати на успіх, розвивати здібності. Запропонована система впровадження даної технології у процес навчання апробована і здатна покращити сьогоденні результати стану здоров’я дітей, формує здоров’язбережувальну компетентність. У цьому полягає сутність і новизна досвіду.

     Мета досвіду. Забезпечити на уроках української мови і літератури умови, які сприятимуть формуванню здоров’язбережувальної компетентності, дозволять учню і вчителю школи жити в гармонії зі світом і самим собою.

 

Базова модель досвіду

       Теоретична база досвіду. Вітчизняні та зарубіжні науковці (і насамперед російські вчені, які працюють під керівництвом М. Безруких) вважають, що під здоров’язбережувальними освітніми технологіями треба розуміти всі педагогічні технології, які не шкодять здоров’ю учнів. Працюють над цією проблемою педагоги О. Ващенко, С. Свириденко, Л. Омельченко, О. Омельченко та інші. Проведені  науковцями дослідження стали частковими теоретичними положеннями. Особливої уваги, на мою думку, заслуговує праця дійсного члена Російської академії освіти, професора М.М. Поташника «Вимоги до сучасного уроку». Учителі-практики України, які працюють над впровадженням здоров’язбережувальних технологій (учасники проекту "Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю"), доповнюють зміст  поняттям "здоров’язбережувальні заходи". Над впровадженням здоров’язбережувальних заходів працює  колектив Полтавської ЗОШ № 24, який використовує методику російського лікаря і педагога В. П. Базарного. 

Висвітлення змісту досвіду як системи в дії

Реалізовую проблемну тему, виходячи з поставлених цілей:

1.  – Вивчення особливостей учнів.

2.  – Застосування уроків на здоров’язбережувальній основі.

3.  – Використання активно-діяльнісної форми навчання.

4.  –  Розробки оздоровчих вправ, диктантів, фізкультхвилинок.

5.  –Формування здоров’язбережувальної компетентності.

         Під час досягнення цілей дотримуюся зв’язку теми, мети, змісту уроку з життям і здоров’ям людини, наявністю акцентів на здоров’язбереженість. Починаючи вивчення теми, разом з учнями індивідуально, в групах чи фронтально  обговорюю, аналізую навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, добираємо приклади. Часто спонукаю дітей до самостійного складання зорових опор. Все залежить від індивідуальних особливостей кожного учня, кожного класу. Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування і подача матеріалу відповідно особливостей класу довели, що навчання під силу всім.

         Уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку допомагає чітке використання методики, суттєвою особливістю якої є чіткий алгоритм, система логічно вмотивованих етапів діяльності, послідовний перехід від одного елемента до іншого. У структурі здоров’язбережувального уроку мають бути такі елементи: привітання (психологічний оргмомент), з’ясування самопочуття, релаксація, оздоровчі вправи, рефлексія, прощання.

         Працюю за принципом «Навчання у русі» (методика В. Базарного), який передбачає використання фізкультхвилинок, фізичних вправ у відповідності з логікою матеріалу, що вивчається; використання функціональної музики під час хвилинок релаксації; вивчення нового матеріалу з використанням активно-діяльнісної форми навчання; використання рухливих ігор з дидактичним направленням для закріплення навчального матеріалу. 

         З метою активізації навчальної діяльності та розвитку творчих здібностей учнів   використовую  в своїй    роботі    особистісно -зорієнтовану    технологію  М. Поташника. Це дозволяє активізувати навчальну діяльність всіх дітей у класі.

         Практично на кожному уроці знаходжу кілька хвилин, щоб потренувати розум дітей у гнучкості та швидкості мисленнєвих процесів. Наприклад, на добір ознак предмета, його визначення, конструювання, комбінування, доповнення, прогнозування, асоціювання і т. под. Завдяки таким  мовним розминкам пожвавлюється урок, у дітей виробляється смак до напруженої мисленнєвої роботи. Більшість завдань доцільні для використання у фронтальній та індивідуальній роботі. Завдяки психологічній розминці створюю умови, за яких мета і завдання навчального процесу усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Проводжу міні-тренінги, вправи "Психоформула", "Спіймай мій настрій", "Термометр настрою" тощо, використовую рефлексивні картки. Використання таких розминок сприяє створенню ситуації успіху на початку уроку. Завдяки цим прийомам розвивається усне мовлення, виховується організованість, зібраність.

        На уроках української мови використовую валеологічні блоки. (Наприклад, під час написання тексту про ромашку коротко інформую учнів про її лікарські властивості. Або після валеологічного блоку про небезпеку вірусних інфекцій зауважую, що на уроці української мови найстрашніший – «пунктуаційний вірус». Діти отримують завдання розставити правильно пунктуаційні знаки в тексті.) Цей прийом здоров’язбережувальної технології сприяє збагаченню словникового запасу школярів, закріпленню орфографічних і пунктуаційних навичок на матеріалі, який допомагає грамотно піклуватися про своє здоров’я, попереджувати шкідливі звички, сприятиме формуванню в учнів здорового способу життя.

         Казкотерапія допомагає учням не тільки отримати почуття захищеності у світі, надає можливість програти основні життєві ситуації у «захищеному режимі» через казки, але й розвиває мовлення, лінгвістичні навички. Найулюбленіший  варіант  – придумати казку самостійно або колективно разом із дітьми (авторська казка).

         «Сміхові» вправи.  Широко використовую творчу спадщину письменників-земляків Павла Глазового, Степана Гусака, Петра Іванюка. На уроці української мови беру не звичайну вправу, а текст із смішним змістом. Проходячи  «мовне мистецтво», дітей  також легко розсмішити, давши  завдання попрацювати над скоромовками. «Смійтеся на здоров’я!» - бажаю  учням під час уроку.

         Кольоротерапія дозволяє попередити виникнення певних психічних  проблем, розвиває естетичні смаки. Допомагає у цьому і мовно-літературне панно з пейзажними малюнками учнів. Ця авторська знахідка була придумана на основі екологічного панно, яке використовують учителі української мови і літератури Полтавської ЗОШ № 24 за методикою В. Базарного. Мовно-літературне панно можна використовувати для ілюстрацій до художнього твору, фотоілюстрування життєвого шляху письменника, зібрання винятків з правил тощо. Таке панно – одна із складових здоров'язбережувальних технологій, що сприяє формуванню естетичних смаків дітей, розвиває логічне мислення, поліпшує настрій.

         Музикотерапія. Створює позитивну мотивацію для проведення занять: надає заняттю емоційності, робить звичні вправи приємними, дає естетичне задоволення та підвищує фізичний тонус.  Наприклад, на уроці української літератури в 10 класі, вивчаючи тему «Іван Нечуй-Левицький», використовую улюблений твір письменника - «Апосіоната» Л. Бетховена.

         Ігри та ігрова терапія. Використовую різні види ігор: рольові, ділові, ігри-фантазії тощо. Це дає можливість розвивати, крім мовно-літературних компетенцій, соціокультурні та здоров’язбережувальні навички.

         Аромотерапія. Зняти зайву дитячу тривожність допомагають масла бергамоту, лаванди та м’яти. При вдиханні вони діють антивірусно, зупиняють збільшення та множення багатьох бактерій. Використовую «чарівні мішечки», виготовлені на основі фітоподушок, які здавна використовуються як народний засіб для заспокоєння або активізації нервової системи. Аромат певного збору трав на уроках контрольної роботи допомагає зосередитися, після використання активних форм діяльності – заспокоїтися, а під час загострення вірусних інфекцій є профілактичним засобом. У класах з малою наповненістю використовую ще один авторський прийом – «літо на уроці». Під час закріплення навчального матеріалу запрошую учнів до «фітокав’ярні», де ми обговорюємо вивчену тему за чашкою ароматного фіточаю. Цукерки містять номер запитання, над яким треба подумати і дати відповідь.

         Оздоровчі рухавки, гімнастики комбінують у собі  фізичні вправи для осанки,  очей, рук, шиї, ніг. Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу учнів. Використовую й авторські фізкультхвилинки з навчальним змістом.  Пальчикова гімнастика  допомагає не тільки розвивати мовлення та інтелектуальні здібності дитини, а також знімає психічне навантаження, створює робочий ритм впродовж дня.  Впроваджую звукову гімнастику. Ціль її полягає у відпрацюванні правильних рухів органів артикуляційного апарату, необхідних для вимовляння звуків. Психогімнастика знімає емоційне напруження, передає емоційний стан, формує творче уявлення. Використовую прийоми медитації, відображення дітьми перед дзеркалом різних станів, настроїв, героїв казок.

         Заняття на свіжому повітрі. У вирішенні завдання здоров’язбереження виправдовує себе написання на свіжому повітрі творів-есе, творів-роздумів, віршів, листів сучасникам тощо.

        Використання мультимедіа. Зміст уроків збагачують презентації PowerPoint, розвиваючі предметні комп’ютерні ігри, відеоролики, діафільми, фотографії, слайд-шоу, музичний супровід уроку тощо. Спілкуюся з учнями в соціальних мережах, даю консультації щодо виконання домашнього завдання, обмінююся досвідом з колегами на сайтах «Школа Onlaine», «Освіта UA», «Методпортал», «Учительський журнал On-lain».

        Школа безпеки. Добираючи лексичний матеріал до уроку профілактичної спрямованості, створюю тексти для аудіювання і читання мовчки. Для лінгвістичного аналізу, в якості контрольних, самостійних робіт підбираю тексти, що пропагують спорт, його види, туризм, здоровий спосіб життя. Незмінним матеріалом є прислів’я, приказки, фразеологізми про цінність життя, на основі яких можна проводити різні мовні операції: накреслити схему речення, пояснити розділові знаки чи правопис окремих слів тощо. 

       На уроках переважає активно-діяльнісна форма навчання, під час якої використовую прийоми: написання творів-перевтілень ("Я – шкільна парта",  "Я – колосок у полі",  "Я – осінній дощик"); складання лінгвістичних казок, кросвордів, ребусів, загадок;

         методи: «Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації», імітаційні ігри, дискусії, дебати, лінгвістичні ігри. Використовуючи на уроках  скоромовки,  вірші – мініатюри, вправи рухового характеру, що супроводжуються римованими рядками, дозволяють зняти гіподинамічне напруження  учнів.

 Формування в учнів компетентного ставлення до власного здоров'я зобов'язує вчителя озброювати учнів валеологічними та екологічними знаннями, систематично проводити зарядки, фізкультхвилинки, вчити виконувати санітарно - гігієнічні норми, надавати інформацію з профілактики соматичних й інфекційних захворювань, виконувати санітарно - гігієнічні вимоги до уроку.  Я використовую  прийоми, які дають можливість  сприяти формуванню даної компетентності засобами уроків української мови і літератури, розвитку позитивної мотивації до вивчення предмету.

      Результативність:

    - зростання мотивації до вивчення української мови і літератури;

    - підвищення активності учнів  у творчих конкурсах та змаганнях;

   - зростання якості знань учнів (кількість переможців ІІ і ІІІ турів мовних, літературних, народознавчих конкурсів і олімпіад зростає;

- зміцнення імунної системи учнів, створення позитивного емоційного фону, психологічного клімату в колективі;

-  формування навичок культури поведінки.

      Проблеми в процесі роботи: 

• Відсутність системного підходу до використання здоров'язбережувальних технологій у навчально-виховному процесі;

• недостатнє усвідомленнячастиною учнів, батьків взаємозв’язку здоров'яі результатів навчання;

• неналежне методичне та матеріально-технічне забезпечення впровадження даної технології.

         Намагаюся долати труднощі через виступи на батьківських зборах з лекціями і бесідами профілактичного характеру, пропаганду використання елементів здоров’язбережувальних технологій серед колег.

        Висновки.  Вирішення проблеми збереження здоров'я дітей та підлітків потребує пильної уваги всіх зацікавлених у цьому. Особливе місце та відповідальність в оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, що формує здорове  майбутнє України. Вважаю, що елементи мого досвіду є універсальними і можуть використовуватися не тільки на уроках української словесності, а й на будь-якому іншому уроці, сприяючи збереженню здоров'я учнів та поліпшенню якості їх знань.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Національна доктрина розвиткуосвіти України в ХХІ ст., затверджена 17.04.02 рокуза № 347.

2. Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді,затверджена наказом МОН України від 21. 07. 04 року за № 605.

3. Державна Національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»), затверджена Кабінетом міністрів України в 1993 р.

  4.  Куценко Т.В.  Формування здоров’язберігаючої компетентності учнів (з досвіду   роботи педагогічного колективу за концепцією «Навчальний заклад – школа сприяння здоров’ю»). Харків, ДУ «ЮЗТП АМНУ», 2009. С.-156-161.

     5. Бойченко Т.Є. Здоров’язберігаюча компетентність як ключова в освіті      України//Основи здоров’я і фізична культура.-2008 № 11-12. С. 6-7.

     6. Базарный В. Массовая первичная профилактика школьных форм патологии, или развивающие здоровье принципы конструирования учебно-познавательной деятельности в детских садах и школах. Красноярск, 1989 г.

   7. Дубровинская Н. В., Фарбер Д. А., Безруких М.М. Психофизиология ребенка. Психофизиологические основы детской валеологии: учеб. пособие для вузов — .: ВЛАДОС, 2000.

     8. О., Свириденко С. Готовність вчителя до використання здоров'язберігаючих технологій. - Харків: Ранок, 2003.

      9. Омельченко .П., .В. Здоров'ятворча педагогіка. - Х.: Вид. група "Основа", 2008.

     10.  М. М. Книга о психологии личности глазами педагога.-М.: Центр педагогического образования, 2008 г.

     11. М.М. Требования к современному уроку. Методическое пособие.-М.: Центр педагогического образования, 2008.-272 с.