Тема: Г. КВІТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО. «КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА». КАРТИНИ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЗА ЧАСIВ ВЕЛИКОЇ РУЇНИ

Мета: розкрити  особливості зображення життя українців за часів Великої Руїни в «Конотоп­ській відьмі»; розвивати пам'ять, увагу, спостереж­ливість, культуру зв'язного мовлення, творчу уяву, логічне мислення; формувати літературно-аналітичні читацькі вміння; виховувати почуття поваги до творчості Г. Квітки, інтерес до читання художньої літератури, історичного минулого рідно­го краю, наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Г. Квітки-Основ'яненка, текст твору, фотоілюстрації, дидактичний ма­теріал (тестові завдання, картки), історична карта «Україна в добу Великої Руїни» та атласи, кошик з кавбузом.

Технічна підтримка: ПК, відеофрагменти, аудіозапис.

Здоров’язбережувальні прийоми, методи, технології: музикотерапія, естетотерапія (кіно, театр), ситуації успіху, валеологічний блок, пам’ятки з гігієни читання

Міжпредметні зв’язки: історія України, основи здоров’я, українознавство

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент 10: 00

-  Сьогодні ми продовжимо вивчати творчість батька української прози Григорія Квітки-Основ’яненка.

ІІ. Актуалізація опорних знань 10:01

       Звернімо увагу на портрет цього відомого письменника.

      У сімейному архіві сучасних потомків Квітки є легенда:

 

«До Києва одного дня 1604 року прибився старець з сиротою - внуком Григорієм. Старець помер. Внук прижився. За вроду незвичайну сироту прозивають квіточкою, квіткою. В нього закохується дочка польського воєводи, вони потай вінчаються, підмовляють гурт козаків, тікають на вольні дикі землі, закладають тут хутір Основу, що згодом розбудується у місто Харків і стане поштовхом для заселення Слобожанщини.»

    

• Ця легенда про нашого письменника чи про одного з його прародичів?

( Прародичів, тому що Квітка – Основ’яненко народився у 1778 році. )

Випереджаюче завдання учням: Схарактеризуйте і ви Г. Ф. Квітку-Основ’яненка на основі спогадів про нього сучасників.

«Ще юнаком, граючи на флейті, він висиджував в основ’янівському саду цілі ночі. В 1816 році написав кадриль для зустрічі військ, що поверталися з Парижа в Харків. Складав також п’єси для фортепіано, пізніше керував сільським хором свого брата».

«Їздячи з хутора Основи в Харків на службу, любив бесідувати зі старим кучером Лук’яном, від якого взяв сюжети багатьох своїх оповідань».

«Листи його до літературних знайомих пересипано скаргами та наріканнями на власне невміння висловлюватися як слід, проханнями виправляти та впорядковувати надіслані рукописи».

«Не маючи власних дітей, Г. Квітка-Основ’яненко спілкувався з селянськими, часто закликав їх до себе і розповідав казки, втручався не раз у дитячі забавки на вулиці…»

«Міські гості заїздили до нього зрідка, бо навколишня суспільність дивилася на письменника з недовірою, навіть неприязно,— всяк пізнавав себе в його гумористичних нарисах».

«Дружина Ганна Григорівна брала жваву участь у працях свого чоловіка, читала й поправляла його писання, давала чоловікові теми… Письменник присвятив дружині дві найкращі свої повісті "Маруся" й "Сердешна Оксана"»

10: 02

2. Конкурс «Найуважніший читач повісті Г. Квітки «Конотопська відьма»

Запитання

1) Якого роду був Микита Уласович Забрьоха? (Чесного і поважного; із сотенних старшин.)

2) Як Микита Забрьоха одержав свій чин сотника? (Він дістався йому у спадок.)

3) Скільки років було Микиті? (25.)

4) Чому Микита довго не одружувався? (Не дозволяв скупий батько.)

5) Хто така хорунжівна Олена? (Дівчина, господиня хутора Безверхого.)

6) Який вид опису вжитий у такому уривку й про кого йдеться: «…Голова йому нечасана, чуб непідголений, пика невмита, очі заспані, уси розкудовчені, сорочка розхристана…» (Портрет Забрьохи вранці після невдалого сватання.)

7) За чим нібито приїхав Забрьоха на хутір, як він розказав братові Олени? (За брагою для волів.)

8) Що вплинуло на вибір сотником нареченої? (Те, що вона красива й багата.)

9) За допомогою чого хорунжівна Олена висловила свою відмову сотникові? (Гарбуза.)

10) Чому писар не міг порахувати козаків за допомогою зарубок на хворостині? (Бо переламав хворостину на зарубці.)

11) Чому Пістряк розгнівався й що надумав? (З нього посміялися, задумав сотникові помститися.)

12) Чим писар Пістряк схожий на пана возного з «Наталки Полтавки» І. Котляревського? (Канцелярською засміченою мовою.)

Визначення переможця.

10: 03

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Основний зміст уроку

«Конотопська відьма» — майстерний малюнок старих козацьких порядків... у новочаснім сатиричнім освітленні.

І. Франко

Якщо вчуєш жарт, шукай в ньому приховану правду.

О. Довженко

1. Вступне слово вчителя про життя українського суспільства за часів Великої Руїни (історична довідка із застосуванням карти України цієї доби, атласів)

     Після смерті Б. Хмельницького, коли гетьманом вдруге було обрано Юрася Хмельниченка, на Україні настала лиха година. Було безладдя, внаслідок чого кожний робив, що хотів. Із заходу чинили утиски на Україну польські війська; з півночі й від сходу московські, а з півдня турки й татари. До того ще Україна роз­ділилася на дві частини: Лівобережну й Правобережну (від ріки Дніпро). На Лівобережній вибрали одного гетьмана, на Право­бережній другого. Доходило до того що гетьмани воювали між собою. І так брати билися з братами, Україна спливала кров'ю і щораз більше занепадала. Недарма народ та історія назвали ті часи «Руїною». Події в повісті «Конотопська відьма» відбуваються за часів Великої Руїни в період так званої Гетьманщини — військово-адміністративного устрою Лівобережної України й м. Києва, поділених на полки й сотні. Цей устрій проіснував понад сто років, а в 1782 р. був замінений намісництвами, згодом — губернською формою адміністративного управління. Російський царизм поступово ліквідовував українську державність, послідовно обмежував демократичну суть козацького ладу на Запорозькій Січі. Колишня старшина, нагромадивши маєтки й одержавши від царського уряду дворянські титули й привілеї, виродилася у звичайне панство.
ІV. Основний етап

2. Робота над твором Г. Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма»

2.1. Джерела для написання твору.

• Реальна дійсність життя українського народу, історична епоха кінця XVIII ст.

• Автор точно і детально описує життя в Конотопі, стосунки між людьми, правдиво змальовує психологічні мотиви їх учин­ків.

• Розправа над відьмами — дійсна подія, яка свідчить про не­ймовірну темряву, забобонність і дикість деяких представни­ків дворянства.

   Поміщиця одного повіту, щоб позбутися посухи, викликати дощ, звеліла топити в ставку старих жінок, маючи надію виявити відьму (вона не тоне), яка нібито «вкрала дощ». У такому разі керувалися переконанням, що вода як елемент, освячений актом Божого хрещення, не приймає до себе нечистого, грішного.

   

10:05

2.2. Формування літературно-аналітичних читацьких умінь учнів у процесі аналізу повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма»

 - Запрошую вас до  майстерні письменника.

А щоб ви не забули правила гігієни читання, я вам роздам пам’ятки. (Роздає)

Працювати ми будемо у рухливих групах за методом «Зміни позицію»

Робота з текстом І розділу. Метод «Спрямоване самостійне читання»

Завдання. Прочитайте перший абзац. Знайдіть авторські орієнтири, які  допомагають читачам уявити пригнічений стан Микити Забрьохи.

 Під час читання звучить звукозапис тексту.

Перший фрагмент

 (Орієнтовна відповідь. Автор уживає епітети «смутний і невеселий», які відразу пояснюють стан головного героя. 

Щоб читач зміг відчути тяжкий душевний стан Микити Забрьохи, письменник вживає прийом протиставлення: «Хоч парень собі і чепурний був, а тут і в неділеньку свя­ту не брав білої сорочки, та й – прощайте у сім слові – китаєвих синіх штанів на ніч не знімав…»

10:05

Учні змінюють позицію.

                                     Перегляд  відеофрагмента

Метод «Спрямоване читання». Завдання. Подивіться  уривок. Чому Микита, обираючи собі наречену, пригадав саме хорунжівну Олену? Чим Олена найбільше приваблює героя? Як автор дає іронічну оцінку планів Забрьохи.

 (Орієнтовна відповідь. Забрьоха обрав хорунжівну Олену, тому що вона гарна господиня («хазяйка невсипуща»), багата («а худоби-худоби – так батеч­ки! Свій хутір, лісок, винничка, млинок, вітрячок, а скотини та ове­чок, – так нічого й казати!»), і все багатство дістанеться їй, оскільки брат збирається у ченці («… бо як був недуж, так обіщавсь»). Авторське іронічне ставлення до планів Забрьохи найкраще відчувається у народному фразеологізмі: «Чує кішка, де сало лежить»)

 - Розкажіть яким побачила Олена Микиту (від імені Олени).

(Орієнтовна відповідь. Я подала гарбуза, тому що побачила Микиту не розумним, не діловим, п’яницею; зрозуміла, що він «слинку ковта» на її статки).

Узагальнюючі запитання до І розділу:

• Яким ви уявляєте оповідача? Хто він? Де проживає?

(Г. Квітка-Основ’яненко обирає оповідачем простого козака із Конотопа, на очах якого і відбувалася та історія, про яку йдеться у повісті. Такий вибір оповідача робить історію більш достовірною).

• Запропонуйте заголовок до першого розділу.

 (Можливі варіанти: «Ганебне сватання», «Печений гарбуз на сніданок»).

10:10

Учні змінюють позицію.

Робота з ІІ розділом

1. Знайдіть у тексті ІІ розділу і зачитайте, як автор описує дружнє ставлення сотника Забрьохи до писаря. («…він без нього ні чарки горілки, ні ложки борщу  до рота не піднесе; а вже на пораді, як Пістряк Ригорович сказав, так воно так і є, так і буде»).   

2. Що найбільше шанував у своєму писареві сотник? (Вважав його дуже грамотним, ученим, таким, що все знає). Як цю рису писаря зобразив художник на картині? (Писар  тримає палець угору; очевидно, повчає сотника).

3. У чому писар бачить свою перевагу над сотником? (Писар уміє читати і рахувати, знає святе письмо; вважає себе розумним, а сотника дурним. Переконаний, що сотником має бути він, а не Забрьоха).

Григорій Квітка-Основ’яненко створює образ Пістряка на протиріччі між тим, яким хоче здаватися Пістряк та тим, яким він є насправді. Перед автором стояла непроста задача – змалювати так свого героя, щоб читач відчув це протиріччя.

Практичне завдання (Робота в групах)

1.

• Спробуйте перекласти на звичайну мову висловлювання писаря Пістряка: «Мимошедшую седмицю глумляхсяз молодицями по шиночкам здешньої палестини і, вечеру сущу минувшого дне, бих неподвижен, аки клада, і нім, аки риба морская».

(Можливий варіант. У минулу неділю розважався з молодицями  у шинках в Конотопі і вчора до вечора  почувався хворим. Лежав, ні з ким не розмовляв).

2.

• Перекладіть на нормальну мову пояснення Пістряка про хворостину: «Сіє суть, пане сотнику, замість списка нашої сотні, - каже писар, - його вже не возмогох списати за дрижанієм десниці моєя, від глумленія пиянственного з вищеіз’ясненними молодицями і того ради узях хворостину і на ній на знаменах коєгождо козака, і се суть вірної число: у кожному десятці по десять козаків, а усіх такових десятків суть також де десять, следовательно уся сотня, як скло.

(Можливий варіант: Це, пане сотнику, замість списка нашої сотні, якого я не можу написати через те, що трясуться  руки від пияцтва з молодицями. Тому я узяв хворостину і на ній відмітив кожного козака. І це вірна лічба: у кожній десятці по десять козаків, а усіх десяток десять, отже, вся сотня  мов на долоні).

Вчитель до гостей:    Існує дві оцінки мовних особливостей Пістряка, яку дають отець Костянтин та оповідач.(«…як розговориться-розговориться, та усе не попросту, усе з писання, так і наш отець Костянтин, даром, що до синтаксису ходив, слуха його, слуха, та здвигне плечима, та й відійде від нього, кажучи: «Хто тебе, чоловіче, зна, що ти там говориш!»

Оцінка оповідача. «Отакий-то був у нас у Конотопі писар, отсей Прокіп Ригорович Пістряк; так як стане він з паном сотником Забрьохою розмовляти, так ви тільки слухайте, а вже чи второпаєте що, не знаю, бо він у нас чоловік з ученою головою: говоре так, що і з десятьма простими головами не розжуєш»).

  - А чи «розжували» мову конотопського писаря наші учні ми зараз перевіримо.

• У розділі ІІ автор дає два висловлювання писаря нормальною мовою без писання. Знайдіть їх і зачитайте. Чому саме в той момент писар перейшов на звичайну мову? Як ці висловлювання характеризують справжню сутність Пістряка та його ставлення до сотника?

(«О бодай ви показились і з козаками, і з хворостиною, і з ліками, і з начальством!.. Цур вам, пек вам, осина вам; нехай вам стонадцять лихорадок і півтора стільки ж чирячок і болячок, коли знайшовсь уже розумніший мене. Нащо я вам?»

«Подивишся як я тобі галушку піднесу… Підведу тебе під монастир … Буде у Конотопі сотник та не Забрьоха… кланятимуться і Пістряку»

Орієнтовна відповідь. У цих висловлюваннях справжній Пістряк: грубий, злий, жорстокий. Стає зрозумілим його справжнє ставлення до сотника і що він замислив проти нього).

10:15

Учні змінюють позицію.

        Відеофрагмент про історію з лозиною

• Поміркуйте, для чого автор вводить у твір епізод із лозиною? Як він характеризує Пістряка?

Підсумкові завдання до ІІ розділу

Рольова гра. Уявіть, що ви психологи і до вашої психологічної консультації звернувся писар Пістряк. Складіть рекомендації, які ви дасте Пістряку.

Учні змінюють позицію.

10:20

Робота з  текстами ІV-V роздів

 - Назвіть дві причини, чому писар Пістряк розпочинає гоніння на відьом: офіційну і справжню. (Офіційна причина: знайти відьму, яка украла дощі, і змусити її повернути їх. Неофіційна: відволікти сотника від походу на Чернігів. План писаря далекоглядний. За порушення наказу сотника можуть звільнити з посади і тоді, на думку Пістряка, він може стати сотником»).

 Автор розповідь про відьом закінчує згадуванням особистих стосунків з писарем. Більшість відьом чимось завинила Пістряку. Заповніть другу колонку таблиці.