top of page
Авторська розробка уроку літератури
рідного краю в 7 класі
Учитель: Н.В. Дрозд 

МЕТОДИЧНІ ЗАУВАГИ ЩОДО КОРИСТУВАННЯ АВТОРСЬКИМ ПРОЕКТОМ ДО УРОКУ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ В 7 КЛАСІ «ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ – ПАТРІАРХ УКРАЇНСЬКОГО ГУМОРУ»

      Багато випускників педагогічних вузів приходять у школу та залишаються працювати у ній з невірним уявленням, нібито учителю достатньо добре знати науку, що лежить в основі предмету і методику його викладання. При цьому зовсім не береться до уваги обов’язковість знань про те, як побудований головний об’єкт впливу учителя – особистість учня. Ці знання даються насамперед психологією, а до цієї найважливішої дисципліни іноді відношення зовсім несерйозне. Причому майже всі вчителі, які не можуть домогтися добрих результатів, не розуміють, що причина їх непрофесійності саме у незнанні психології, у незнанні дитини, у нерозумінні механізмів, за допомогою яких у школяра відбувається засвоєння навчального матеріалу.

      Принципи особистісно-орієнтованого та здоров’язбережувального навчання, що лежать в основі роботи над проектом цього уроку, виходять насамперед з таблиць вивчення даного класного колективу і не можуть використовуватися, якщо застосувати їх до колективу з іншими показниками.

Діагностика дітей кожного класу по параметрах навченості, фізичного, психічного розвитків, вікових і гендерних особливостей повинна передувати кожному проектуванню. Далі ці характеристики переходять в область автоматичного запам’ятовування, адже немає труднощів у тому, щоби згадати характеристику того чи іншого класу, дитини.

      Мета уроку враховує внутрішні процеси інтелектуального, емоційного, особистісного розвитку школярів; навчальної діяльності учнів; змісту навчального предмету; діяльності вчителя. За російським  дидактом М.Поташником, таке визначення навчальних цілей дозволяє в деякій мірі конкретизувати цілі вивчення предмета, виділяє нові для учнів елементи (знання, факти, поняття, ідеї ), та визначає дії ( вміння ), здійснюючи які, учні могли б ці елементи засвоїти.

      Даний проект розрахований на клас середнього рівня навченості, де навчаються діти  трьох видів сприйняття: аудіали, візуали, кінестети.  Тому форми подання нового матеріалу, його закріплення, наочності подані для трьох груп учнів. Також перевага надавалася індивідам з домінуванням правої півкулі головного мозку (цілісним образам).

       Оцінювання є процесом нагромадження інформації й, виконуючи класифікаційну функцію, визначає рівень опанування навчальним матеріалом протягом усіх 45 хвилин уроку. Згідно рекомендацій щодо врахування вікових особливостей, виставлення оцінок відбувається колективно (вчитель-учні) за таблицею, з якою учні знайомі заздалегідь. Вона слугує моніторингом, який потім зручно вивішати на стенд навчальних досягнень з укр. літератури з метою виховання відповідальності за процес навчання. Сучасна педагогіка все частіше наголошує на такому допоміжному підсумковому оцінюванні, яке слугує мотивацією до навчання протягом і усього уроку, і міжурочного часу.

       Диференціація домашнього завдання до і після уроку теж подана для класу середнього рівня, де немає дітей з яскраво вираженими творчими здібностями до літератури, тобто типу 4 (за класифікацією Колба). Але диференціює дітей за рівнями мислення: низького і високого порядку (знання, розуміння, застосування- низький; аналіз, синтез, порівняння- високий), 3 типами сприйняття навчального матеріалу (візуали, кінестети, аудіали).

        Матеріал про життєвий шлях П. Глазового був зібраний та узагальнений автором проекту уроку в 2007 році особисто у творчій дослідницькій експедиції на Казанківщину - малу Батьківщину гумориста. Там відбулася зустріч із земляками, які пригадують розповіді П.Глазового про себе  (с. Новоскелюватка, с. Каширівка), зустріч з працівниками музею Глазового при Казанківському будинку культури, працівниками відділу культури Казанківської районної ради. Висновок проведеної роботи: пам’ять П. Глазового не вшановується як слід. с.Новоскелюватка є вимираючим, школа закрита, будинок батьків не зберігся, у школі центральної садиби немає ні музею, ні експозиції, музей у смт. Казанці потребує ремонту, у посібнику-хрестоматії «Література рідного краю», виданим МІППО, деякі відомості не відповідають дійсності (навіть рік народження), у обласній, Вознесенській районній, шкільних бібліотеках збірки земляка або відсутні, або 1-2 з усієї кількості.

       У проекті даного уроку використовувалися авторські новації, права на які  не можуть бути передані, але дозволяються для апробації іншими вчителями.

       Автор уроку сподівається, що його праця стане у пригоді вчителям, які бажають працювати по-новому, не бояться змінювати себе заради розвитку своїх вихованців, а це означає й власного удосконалення.

Тип: Урок літератури рідного краю

Тема: Гумористична творчість  Павла Глазового. Тематика та основні мотиви гуморесок.  Співомовки, байки, усмішки

Назва: Павло Глазовий – патріарх українського гумору

Міжпредметні зв’язки: світова література, українська мова, основи здоров’я, математика, історія рідного краю.

Пед. технологія:  Особистісно-орієнтоване навчання, здоров’язбережувальні прийоми і методи

Місце у навчальному матеріалі: Розділ 3. Ти знаєш, що ти - Людина

 

Мета розвитку дитини:  

Навчання:   ознайомитися з основними подіями життєвого шляху П. Глазового,  тематикою  і жанровою приналежністю його творів, закріпити знання з теорії літератури (усмішка, байка, анекдот, співомовка, засоби  гумористичного зображення);                                                                    

Розвитку: розвивати акторські здібності, естетичні почуття; розвивати вміння слухати і аналізувати літературний твір; формувати комунікативні здібності;

Виховання: виховувати кращі людські якості, глибоку повагу до рідної літератури; виховувати почуття відповідальності за доручену справу;

Оздоровча: працювати над створенням позитивного психологічного комфорту; використати вправи на зняття втоми очей;

Креативна: видати збірку «П. Глазовий у боротьбі за чистоту рідної мови»;

Соціалізації: виховувати розуміння того, що за будь-яких обставин необхідно зберігати у собі кращі людські чесноти.

 

Мета розвитку НВП, учителя:

Професіональна:  видати методичний посібник із зібраними матеріалами про життєвий і творчий шлях П. Глазового;

Особистісна: опрацювати прийом «Дерево настрою»;

Діагностична: продовжити спостереження за розвитком креативного мислення у 7-ків;

Пізнавальна: дослідити, як вшановується пам'ять про П.Глазового на Миколаївщині, в тому числі достовірність матеріалу підручника «Література рідного краю», рекомендованим до використання на уроці МІППО;

Експериментальна: апробувати таблицю «Колективна оцінка роботи учнів на уроці»;

Обладнання та матеріали: портрет П.Глазового, виставка його книг, епіграф до уроку, друкована та мультимедійна наочність, таблиця, матеріал для гри «Світлофор»; літературна карта Миколаївської області.

Технічні засоби: комп’ютер з мультимедійною дошкою;

Форми роботи: евристична бесіда, виразне читання, робота в малих групах, літературна гра.

Словник до уроку:

Гумор – співчутливе, доброзичливе висміювання негативних явищ життя або вад людського характеру.

Сатира – різке  осміяння суспільних вад.

Ілюстрація – зображення, яке пояснює, доповнює текст.

Засоби гумористичного зображення: гіперболізація (перебільшення певних рис, якостей героя, що викликає сміх); сполучення реального й фантастичного, трагічного і смішного в одному епізоді; надання комусь невластивих йому рис; мовний суржик персонажів; іронічні авторські коментарі; карикатурне зображення героя (спотворений вигляд).

 

ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ПОЧУТТЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

І. Організаційний етап  ( 2 хв.)

Привітання вчителя з учнями.

Контроль  емоційного  налаштування  за допомогою психологічної вправи «Дерево настрою».

 Інтелектуальне налаштування учнів на урок за допомогою таблиці:

«Ми візьмемо на урок»

Побажання успіху.

Інструктаж щодо роботи з картками самооцінювання.

Інструктаж щодо роботи з посібниками-хрестоматіями.

ІІ. Підготовчий етап. ( 4 хв.)

      2.1. Мотивація.

    Дорогі діти! Сьогодні ми познайомимося з творчістю письменника, який є нашим земляком. Але я впевнена, що ваше перше знайомство вже давно відбулося. Прийшло воно із сміхом від почутих на концертах гуморесок. І як тільки ви почуєте ім’я, то вже разом зі мною почнете посміхатися у доброму передчутті…Чи хотіли б ви дізнатися про нього від його колег по перу?

Уривок з відеофільму

       2.2.Оголошення назви, мети, епіграфу уроку.

  ІІІ. Основний етап. ( 27 хв.)

3.1.Пояснення нового матеріалу за участю учнів. Авторський прийом «Мереживо» (Одночасне пояснення матеріалу з перевіркою домашнього завдання та актуалізацією)

Павло Глазовий народився 30 серпня 1922 року в так званому історичному козацькому Дикому полі у смт. Новоскелюватка (тодішня Кіровоградщина) Миколаївської області у родині хлібороба.

Завдання: показати на карті Миколаївської області місце народження гумориста.

Його предки носили козацьке прізвище Окань. Але, напевно, хтось із багатого роду змінив його з «ока» на «глаз», щоб отримати якісь привілеї. Існує версія, що слово «Окань» пов'язане з мірою довжини в Київській Русі.

(Друковані фотододатки № 1-4). Розповідь про свою поїздку.

По закінченні 3 класу разом із батьками переїздить до Кіровоградської області. 11-річним хлопчаком Павло пережив голодомор. У страшний час геноциду української нації помер і його рідний молодший брат.

Після восьмирічки закінчив педучилище в Новомосковську Дніпропетровської області, мріяв бути учителем української мови. Один рік попрацював учителем молодших класів. В армію пішов добровольцем, адже тоді забирали із ВНЗ після першого курсу, тому він вирішив не переривати навчання, та й вступити до інституту демобілізованому солдату було значно легше. Це його і врятувало, бо з початком війни мав кваліфікацію авіаційного механіка, закінчивши школу сержантів-старшин, отримав звання сержанта.

Згодом потрапив у блокадний Ленінград, нагороджений медаллю «За оборону Ленінграда». Звичайно, солдатам давали більший пайок, ніж цивільному населенню, але набідувалися й вони добряче. Після блокади Павло став недобачати на ліве око, у нього був ледь помітний крововилив, а в окулярах на тому боці — сильніше скельце. Це — наслідок незначного опіку під час рятування дітей із підвалів, що не добігли до катакомб, адже недалеко у склад боєприпасів потрапила бомба.

 І після всього пережитого молодий юнак, викоханий українським степом, не замикається в собі, не черкає пером, описуючи трагічні сторінки воєнних лихоліть, а створює сатиричні та гумористичні твори, народні усмішки, фейлетони, а згодом, вже будучи знаменитим, писатиме репризи для цирку, авторські діалоги для популярних Штепселя й Тарапуньки.

(Аудіододаток № 1)

         Після війни П. Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького.

        У 19501961 рр. — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво».

Друкувався з 1940 року. Окремими виданнями вийшли:

  • поема «Слався, Вітчизно моя!» (1958),

  • поетичні збірки сатири та гумору

    • «Великі цяці» (1956),

    • «Карикатури з натури» (1963),

    • «Коротко і ясно» (1965),

    • «Щоб вам весело було» (1967),

    • «Мініатюри та гуморески» (1968),

  • жартівлива поема «Куміада» (1969),

  • «Усмішки» (1971),

  • «Смійтесь, друзі, на здоров'я» (1973),

  • «Байки та усмішки» (1975),

  • «Весела розмова»(1979),

  • «Хай вам буде весело» (1981),

  • «Сміхологія» (1982).

Книжки для дітей:

  • «Пушок і Дружок» (1957) та «Старі друзі» (1959), написані в співавторстві з Федором Маківчуком,

  • «Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника» (1958) — у співавторстві з Богданом Чалим,

  • «Іванець-Бігунець» (1963),

  • «Як сторінка, то й картинка» (1964),

(Друкований додаток № 5)

  • «Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу» (1965),

  • «Перченя» (1966).

Серед останніх книжок — «Вибрані усмішки» (1992), «Веселий світ і Чорна книга» (1996), збірка «Сміхослов» (1997). В них зібрані твори різних жанрів, зокрема байки, гумористичні, ліричні поезії, проза, жартівливі поеми, дитячі казки. Невичерпними джерелами творчості гумориста є скарби живої мови, іскристі перлини народної мудрості. Гумор Павла Прокоповича — доброзичливий, веселодайний. Твори П. Глазового із задоволенням виконують майстри слова, народні артисти А. Литвинов, А. Паламаренко, а ще раніше лунали вони з вуст Андрія Сови. Гуморист П.Глазовий  вдало продовжує і розвиває школу Степана Руданського, особливо в жанрі співомовки. Він узяв на озброєння співомовку, як жанр,  до якого вільно вдавалися усі поети усіх часів.

 Учитель:                       МУЧЕНИК НАУКИ

Повернувся першокласник із занять додому.
Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому.
— Що з тобою, мій синочку? — засміялась мати. —
Та невже ти в школі носом учишся писати?
— Смійся, смійся, — каже хлопчик. — Зараз ти заплачеш,
Коли двійку у моєму зошиті побачиш.

         Запитання:

- За якими рисами ми можемо визначити, що твір написаний у жанрі співомовки?

 (Сполучення смішного і трагічного, карикатурне  зображення героя, іронічний вислів тощо)

Теорія літератури: з’єднати термін із значенням:

  1. Який твір називається співомовкою?

  2. Який твір називається байкою?

  3. Який твір називається усмішкою?

   Прослуховування творів у виконанні вихованців дитячої студії. Визначення жанрів.

Робота з літературними джерелами. Газетна стаття «Давайте проведемо «Глазовини». Завдання: ознайомитися із текстом статті.

 - Про що йдеться? Яка головна думка? Який це стиль мовлення?

 - З якого року проводяться «Глазовини»? (підрахувати)

  Розповідь вчителя про «Глазовини» (друковані додатки)

А давайте уявимо собі, що ми є учасниками «Глазовин» на Казанківщині.

Читання учнями гуморесок напам’ять. + ілюстрації.

(Картки самооцінювання)

 - Визначіть у якому гумористичному жанрі написаний ваш твір.

 - Чого більше : гумору чи сатири у ваших творах?

 - Які негативні явища суспільства засуджує П. Глазовий?

Висновок:

Творчість П. П. Глазового — життєдайна, вона є завжди відкритою сторінкою веселої вдачі українського народу, його доброго настрою.

Його гумористичні та сатиричні твори, особливо народні усмішки, знають мільйони українців по обидва боки океану. Життя письменника було сповнене болю за рідну землю, її природу, мову, історію, мистецтво... Постать визначного українського сміхованця Павла Прокоповича Глазового ще розкриється своєю багатогранністю в майбутніх дослідженнях науковців-критиків. У виконанні маститих та молодих артистів естради, що працюють у розмовному жанрі, заграє новими барвами його творчий доробок.

Павло Глазовий  був лауреатом Літературної премії імені Остапа Вишні, проте не став чомусь ще за життя «шевченківським лауреатом». Можливо, цей заслужений титул біля імені видатного українця незабаром допишуть, проте вже посмертно.

            Був П.П. Глазовий  членом Спілки письменників України з 1968 р. Автор поеми «Слався, Вітчизно моя!», 13 книжок сатири та гумору, 6 книжок для дітей. Заслужений діяч мистецтв України (1993). Нагороджений Орденом «За заслуги» III ступеня (1997). Було йому тоді 75 років.

Помер Павло Глазовий  у листопаді 2004 р.

3.2. Самостійна робота в групах

Робота з текстом «Тарас Бульба у Києві»

Перегляд сатирично-політичного фільму «Кухлик»

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

IV. Заключний етап  ( 7 хв.)

Робота з посібниками (1 хв.) з музичним супроводом.

Презентація «Міні-підручника»

Мультимедійна презентація «Павло Глазовий – наш славетний земляк»

 4.1. ГРА «Світлофор»

Завдання: На плакаті розміщено листи трьох  кольорів (відповідно до кольорів світлофора). . Потрібно по черзі називати колір і номер питання, давати відповідь. У разі неправильної відповіді  переназвати номерок не можна, треба дочекатися, коли хід підійде знову. По закінченні підрахуйте кількість правильних відповідей.

П и т а н н я  ч е р в о н о г о  к о л ь о р у:

1.Що означає прізвище Глазового?( Око, міру довжини)

2.Що пережив П. Глазовий, коли йому було 11 років?(Голодомор, смерть брата)

3. Хто сприяв переїзду П. Глазового до Києва?( Остап Вишня)

4. Що об’єднує творчість П. Глазового і С.Руданського? (Жанр співомовки)

5. Що об’єднує П.Глазового і Остапа Вишню? (Жанр усмішка)

6. Що об’єднує П.Глазового і Езопа, Лафонтена, Крилова?(Жанр байка)

П и т а н н я  ж о в т о г о   к о л ь о р у:

  1. Де народився П. Глазовий?(На Казанківщині, с. Новоскелюватка)

  2. Де ( у якому місті) працював головним редактором журналу «Перець»?(У Києві)

  3. Де прожив останніроки свого життя? (У Києві)

  4. Де проходить щорічний обласнийфестиваль читців «Усмішки Глазового»? (У Казанці)

5.Де брав теми і сюжети для своїх творів? (З фольклору, з власних спостережень)

6 .Де здобув професію вчителя? (У Новомосковській медшколі)

П и т а н н я  з е л е н о г о   к о л ь о р у:

1.Коли Павло почав недобачати на ліве око?( Після блокади)

2. Коли (після якої історичної події ) вступив до Кіровоградського педінституту? (Після  Великої вітчизняної війни)

3. Коли П. Глазовий почав друкувати свої твори? (Перед війною, з 1940 р.)

4. Коли помер П. Глазовий? ( У 2004 р.)

5.Коли твір можна назвати гумористичним?

6.Коли П. Глазовий був нагороджений орденом «За Заслуги»?(У 75  років)

 

 

4.3. Оцінювання роботи на всьому уроці за допомогою картки:                              

        

V. Інструктаж домашнього завдання ( 3 хв.)

І Рівень –

1. Прочитати статтю  у посібнику-хрестоматії «Література рідного краю» (с. 75-76).

ІІ Рівень –

1.На підставі статті  з посібника-хрестоматії «Література рідного краю» (с. 75-76)  складіть хронологічну таблицю «Відомості з життєвого і творчого шляху П.П.Глазового», врахуйте, що рік народження у статті є невірним, а рік смерті відсутній.

2. Зробіть  добірку творів Глазового, які можна було б об’єднати у розділ (збірку) під назвою « Павло Глазовий у боротьбі за чистоту української мови».

ІІІ Рівень

1.Напишіть твір-мініатюру «Які проблеми з ХХ століття, порушені П.Глазовим, перейшли у ХХІ?», у роботі спирайтеся на назви, цитати прочитаних вами творів.

При наявності у класі обдарованих, здібних до літератури учнів (на підставі психологічних тестів, досліджень, що підтвердилися результатами роботи дитини):

4 Рівень –

 1. Скласти гумористичний твір. 2.Уміти  довести його жанр і назвати засоби гумористичного зображення, які були задіяні при написанні.

 

VІ. Підсумковий етап  ( 2 хв.)

   5.1.  Повторний контроль емоційного стану учнів за допомогою психологічної вправи «Дерево настрою»

    5.2. Заключне слово:

     Підводимо підсумок за допомогою плакату.

    Сьогодні на уроці  ми з вами досягли усіх поставлених завдань. А ще впевнилися у тому, що добрий сміх покращує настрій, налаштовує на добрі справи. І дуло б неправильно, якщо наостанок ми б не почули ще раз голос нашого земляка…

 (Аудіододатки № 2, 4)

         Отже, будьте добрими, чуйними, милосердними, чесними, справедливими, роботящими, співчутливими, поважайте старших, усіх, хто вас оточує. Не заздріть, не кривдіть, не вбивайте, не крадіть, не обманюйте нікого. Будьте справжніми людьми.

 

Література:

  1. Глазовий Павло. Вибрані усмішки.- К.: УСГА,1992.

  2. Глазовий П. Сміхологія.- К.: Дніпро,1989.

  3. Павло Глазовий. Байки та усмішки.- К.: Рад. Письменник,1975.

  4. Косяченко В. Сміхологія - метод екстрасенсорний// Літ. Україна, 1992

  5. Дудар Є. Павло Глазовий: поет-гуморист// Дніпро,1982 .-№ 8.

  6. Ржепецький Л. Іскристі перлини мудрості// Бузький Гард,2002,№ 2.

  7. Домчин В. Серйозна розмова// Дніпро, 1979, № 11.

  8. Бакланов В. «Не дочекалися ми чуда…»// Сільські вісті, 2002, 20.12.

  9. Парасочко Н. Усмішка Глазового// Радянське Прибужжя, 1995, 01.04.

  10. Про нагородження відзнакою Президента України орденом «За заслуги» П. П. Глазового: Указ Президента України від 09.09.1997// Уряд. кур’єр, 1997.

  11. Література рідного краю (Письменники Миколаївщини): Посібник- хрестоматія./ Уклад. і заг. Редакція Н.М. Огренич.- Миколаїв: Вид-во МОІППО, 2003.

--Інший матеріал зібраний зі слів земляків та упорядкований у збірці Н.В. Дрозд «Павло Глазовий- патріарх українського гумору. Матеріали до уроку літератури рідного краю», 2007.

 

Додаток №14

Туристично-краєзнавчий маршрут «Мала Батьківщина Павла Глазового»

Відділ культури і туризму Казанківської районної райдержадміністрації запрошує на екскурсію!

 

План маршруту

Зупинка №1

с. Каширівка- центральна садиба, до сільської ради якої  входить с. Новоскелюватка. Розповідь про історію села.

 

Зупинка №2

с. Новоскелюватка- вид на село. Розповідь про природний ландшафт, що є заповідною зоною

 

Зупинка №3

Місце, де стояла хата Глазових. Розповідь про сімю.

 

Зупинка №4

Приміщення сільської школи. Демонстрація відеофільму з інтерв’ю з Глазовим.

 

Зупинка №5

р. Буковенька та 2 її водоспади, на берегах якої пройшло дитинство Глазового.

 

Зупинка №6

Рукотворний став площею 72 га з екологічно чистою водою, що містить багато слюди. Тут  учасники екскурсії  мають змогу пообідати, відпочити перед поверненням додому.

bottom of page