Тема: Шевченкове ім’я нам сіяє, як зоря

Мета:   Активізувати та збагачувати знання дітей про життя та творчість Тараса Григоровича Шевченка;  вчити учнів сприймати поезію Кобзаря серцем і душею, викликати інтерес до поезії; виховувати любов до України;  спонукати учнів до вияву власних творчих здібностей та їх розвитку; розвивати виразне читання та зв’язне  мовлення школярів.

Обладнання:   портрет Т.Г.Шевченка, вишиті рушники,  ілюстрації до  творів поета.

                                     

Перебіг проведення свята:

 Вед.1  Щовесни, коли тануть сніги

            І на рясті просяє веселка

            Повні сил і живої снаги

            Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

 

Вед.2   Шевченко тут не мандрував

             І не ходив по місту.

             Та вулиця його  ім’я

             Давно несе врочисто.

 

Вед.1   А чи знаєш ти чим є рушник у житті українців? Якими   кольорами його вишивали і що вони символізують?

 

В.2    Рушник у житті  нашого народу багато важить. Він слугує людині не лише в побуті. Батьки дарують його дітям на щасливу долю. А  вишивали його найчастіше червоними і чорними нитками, що символізують радість і смуток, щастя і біль. А чому ти про це запитуєш?

 

В.1   Знаєш, сьогодні ми спробуємо «вишити»  віршами життя і долю нашого великого поета Т.Г. Шевченка.

 

Танець з рушниками

 

        9 березня1814 року

        В похилій хаті, край села

        Над ставом чистим та прозорим

        Життя Тарасику дала

        Кріпачка – мати, вбита горем.

 

 В.2   У великій родині  Григорія і Катерини Шевченків було  шестеро дітей: Катерина, Григорій, Тарас, Ярина, Марія та Йосип. Найстарша Катерина доглядала  менших братів  і сестер. Микита був добрим стельмахом і теслею,навчав цього ремесла і Тараса. Марія ще в трирічному віці осліпла від трахоми і Тарас усе життя допомагав їй. 

 

Воробйова Діана «Я маленька українка»                                                                    

 

В.1  Батько Тараса був людиною письменною, щонеділі читав у своїй родині «житія святих».  Ріс Тарас в дитинстві розумною, допитливою дитиною, хотів усе знати.

 

В.2    Дуже захоплювався малий  Тарас розповідями діда Івана про гайдамаків, про Коліївщину, про  золотий червонець, який одержав прадід Тараса  від самого  Максима  Залізняка. Наслухавшись народних повір’їв про залізні стовпи, що підпирають небо, він ходив їх шукати, хотів на них подивитися.

                 

В.1       Коли  Тарасові було 9 років померла його мати. Залишившись з малими       дітьми, батько одружився  з удовою,яка мала своїх  трьох дітей  і жити стало ще тяжче… В 11 років Тарас залишився круглим сиротою.

 

Роторян Вікторія «Мені тринадцятий минало»

 

В.2   Після батькової смерті почалося поневіряння хлопця  по чужих людях.Був він і пастухом у дядька Павла, і наймитом у дячка Богарського. Тут він носив воду школярам, рубав дрова, а пізніше  ходив читати Псалтир над покійниками. Довго терпів Тарас, але не витримав і втік.

 

Котляр Денис «За сонцем хмаронька пливе»

 

Вед.1   Змалку в обдарованій від природи дитині прокинувся талант художника. Це було незвичайне захоплення…Вугіллям, крейдою чи олівцем він  малював скрізь, де тільки міг: на стінах, на дверях, на папері. Це прагнення водило хлопця від села до села в пошуках учителя.

 

 Вед.2   Радісними і світлими були в дитинстві Тараса дні служби в управителя Яна Димовського, який не забороняв йому малювати і навіть познайомив з художником-аматором Степаном Превлоцьким.

 

Поетичний марафон «Садок вишневий коло хати»

Лобас Богдан

Звєкова Каріна

Середа Ольга

Томашевський Віталій

    

Вед.1  Гіркою була доля сироти Тараса. Кріпак пана Енгельгардта залишає рідний край на довгі 14 років, через переїзд панської сім’ї  до Вільно.

 

Вед.2  А які настрої переважають в душі Тараса, коли він жив в Петербурзі?

 

Вед.1  Це були радісні, найщасливіші роки. Юнак знайомиться в Літньому саду з Сошенком,  потім з Гребінкою, Брюлловим, Венеціановим.  Ці  люди зробили все, щоб викупити в1838 році Тараса з кріпацтва. В 1840 році виходить його «Кобзар».

 

Грималовський Денис «А ну-мо знову віршувать»

 

В.2   Жінки у долі і творчості Шевченка займали особливе місце. Мати Катерина сестра Катерина, подруга Оксана Коваленко, Ганна Закревська, Ликера Полусмакова.  І окремо- княжна Варвара Репніна- правнучка гетьмана Кирила Розумовського, небога декабриста Сергія Волконського, інтелігентна, високоосвічена жінка.

 

Ратушняк Анастасія «Дівичії ночі»

 

Вед.1   Але незважаючи на ці радісні події, Тарасові думи були на Україні. Приїжджаючи  до рідного краю, поет все більше приглядався до існуючого ладу, і все більше втрачав надію на добрих, освічених панів.  Став Тарас прозрівати…

 

Ратушняк Наталія «У неділю не гуляла»

 

Вед.2   Закінчивши Академію мистецтв Шевченко повертається на Україну для постійного проживання, пише багато своїх творів. Часто зустрічається з селянами, бачить нестерпні муки свого народу.

 

Баришевська Ірина «І виріс я на чужині»

 

В.1    У1846 році поет стає учасником Кирило – Мефодіївського братства, яке згодом розгромлять, його членів заарештують. Серед арештованих  буде і Шевченко. Його під конвоєм доставили в Петербург і посадили в каземат як найбільшого злочинця.  Два місяці  він чекатиме вироку…

 

Вед.1  І знову розлука. Тяжка солдатчина, постійний нагляд, заборона писати й малювати, хвороба.  Та через все це йому мріялась далека Україна.

 

Білий Олексій «Заповіт»

  

Вед.2  Із заслання поет повернувся через 10 років. Не дожив він до того дня, коли народ стане вільним.

 

Куделя Олег Борис Мельничук «Чотири поклони на Тарасовій горі»

 

Вед.1  За 10 днів до смерті поет писав:

         Чи не покинуть нам небого,

             Моя сусідонька убога

             Вірші нікчемні віршувать,

             Та заходитись риштувать

              Воли в далекую дорогу

              Чужа земля прийняла його тіло

         

Вед.1,2   Ні, пломінь той в душі не згас

                Що запалив колись Тарас.

 

 

Пісня на слова Т. Шевченка «По діброві вітер виє»